випускання відпрацьованої пари — steam exhaust
випускання газів — breathing
випускання пари — steam discharging
випускання сечі — urination, miction, micturition
випускання сімені мед. — emission, ejaculation
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
випускання — я, с. Дія за знач. випускати … Український тлумачний словник
випускання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кран — I а, ч. 1) Трубка з затвором, прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу. •• Кран доза/тор пристрій для випускання певної кількості якоїсь речовини. 2) Пристрій особливої конструкції для… … Український тлумачний словник
автоелектронний — а, е: •• Автоелектро/нна емі/сія фіз. випускання електронів провідними твердими та рідкими тілами під дією зовнішнього електричного поля досить високої напруженості. Автоелектро/нний мікроско/п те саме, що електро/нний мікроско/п … Український тлумачний словник
бейшлот — у, ч. Гребля у верхів ї судноплавної річки зі шлюзами для випускання води … Український тлумачний словник
вантуз — а, ч. Пристрій для автоматичного випускання повітря з водопровідних труб … Український тлумачний словник
випускальний — а, е. Призначений для випускання чогось … Український тлумачний словник
випускний — а/, е/. 1) Признач. для випускання чого небудь. Випускний клапан. 2) Стос. до випуску з навчального закладу. Випускні екзамени … Український тлумачний словник
віддих — у, ч. 1) Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання. || Повітря, що видихується з легень. 2) рідко. Те саме, що подих. 3) чого, рідко. Те саме, що зітхання. 4) діал. Перепочинок … Український тлумачний словник
вогнегасник — огнега/сник, а, ч. Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випускання запасеної вогнегасної речовини. •• Во/дний вогнега/сник вогнегасник із зарядом води або води з домішками. Пі/нний вогнега/сник вогнегасник із зарядом… … Український тлумачний словник
динатронний — а, е. Прикм. до динатрон. •• Динатро/нний ефе/кт випускання електронів з поверхні металів, напівпровідників і діелектриків при опромінюванні їх первинними електронами … Український тлумачний словник
